У Пакеті щодо розширення 2023 року Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори з Україною та Молдовою, надати статус країни-кандидата Грузії та розпочати переговори про приєднання з Боснією і Герцеговиною після досягнення необхідного рівня відповідності. – Повідомляється на сайті Представництва Європейського союзу в Україні.
8 листопада 2023 року Європейська Комісія прийняла Пакет щодо розширення 2023 року, де детально оцінила поточний стан і прогрес, який був здійснений Албанією, Боснією і Герцеговиною, Косово, Чорногорією, Північною Македонією, Сербією, Туреччиною, а також вперше Україною, Республікою Молдова та Грузією на їхньому шляху вступу до Європейського Союзу. Зокрема, у звіті зосереджено увагу на прогресі в реалізації фундаментальних реформ, а також на наданні чітких вказівок щодо майбутніх пріоритетів реформ. Вступ до ЄС є і залишатиметься процесом, що є заснований на заслугах, повністю залежний від об’єктивного прогресу, досягнутого кожною країною.
З огляду на результати, досягнуті Україною та Молдовою, а також поточні зусилля щодо проведення реформ, Комісія рекомендувала Європейській Раді розпочати переговори про вступ з обома країнами. Крім того, Комісія рекомендує, щоб Рада ухвалила рамки переговорів, як тільки Україна та Молдова ухвалять певні ключові заходи. До березня 2024 року Комісія буде готова доповісти Раді про прогрес, пов’язаний із цими заходами.
З урахуванням досягнутих Грузією результатів, Комісія рекомендує, щоб Рада надала Грузії статус країни-кандидата за умови, що буде вжито низку заходів.
Що стосується Боснії і Герцеговини, Комісія рекомендує розпочати переговори про вступ з Боснією і Герцеговиною після того, як буде досягнуто необхідного рівня відповідності критеріям членства. Країні необхідно докласти подальших зусиль для виконання ключових пріоритетів, що є викладені у Рекомендаціях Комісії щодо її заявки на членство в ЄС. Комісія буде постійно стежити за прогресом і дотриманням вимог у всіх сферах, пов’язаних із відкриттям переговорів та надасть Раді звіт не пізніше березня 2024 року.
Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн зазначила:
Розширення є життєво важливою політикою для Європейського Союзу. Довершення нашого Союзу – це поклик історії, природний горизонт нашого Союзу. Довершення нашого Союзу також має сильні економічні та геополітичні підстави. Попередні розширення продемонстрували величезні переваги як для країн, які вступають до ЄС, так і для Євросоюзу. Ми всі у виграші.
В Україні рішення про надання статусу кандидата в ЄС створило потужну динаміку реформ, що, попри тривалу війну, отримало сильну підтримку народу України. Український уряд і парламент продемонстрували рішучість у досягненні суттєвого прогресу у виконанні семи кроків Рекомендації Європейської Комісії щодо статусу України на членство в ЄС. Україна запровадила прозору систему попереднього відбору суддів Конституційного Суду та реформувала органи судового управління. Вона продовжила розслідувати випадки корупції на високому рівні та виносити вироки, а також зміцнила свою інституційну основу. Україна вжила кроків у ширшій та системній боротьбі з впливом олігархів, що принесло позитивні результати. Країна також продемонструвала свою спроможність досягти прогресу в зближенні з acquis ЄС навіть умовах війни.
Молдова досягла значного прогресу у виконанні 9 вимог, що були викладені у Рекомендації Комісії щодо статусу Молдови на членство в ЄС. Згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії, Молдова розпочала комплексну реформу сфери правосуддя, включно з оцінюванням видатних суддів і прокурорів. Країна реформувала свої антикорупційні органи та збільшила кількість розслідувань і випадків винесення вироків у корупційних розслідуваннях. Вона затвердила план дій з деолігархізації, що його Молдова виконує у встановлені терміни. Нове законодавство про створення механізму конфіскації допомагає боротися з організованою злочинністю. Країна прийняла стратегію державного управління та проводить реформи на всіх рівнях. Вона працювала над реформуванням сфери управління державними фінансами та прийняла законодавство щодо реформування процесу державних закупівель. Молдова посилила участь громадянського суспільства в процесі прийняття рішень, а також захист прав людини.
Грузія вжила заходів для зміцнення взаємодії з ЄС і прискорила темпи реформ в останні місяці. Для досягнення 12 пріоритетів, визначених у Рекомендаціях Комісії щодо її заявки на членство, Грузія прийняла законодавчі акти та вжила заходів щодо гендерної рівності, боротьби з насильством щодо жінок та організованою злочинністю, а також щодо врахування висновків Європейського суду з прав людини. Грузія просунула судову реформу, але комплексна реформа Вищої ради юстиції все ще залишається необхідною. Грузія надала Венеціанській комісії закони, а також свій план дій щодо деолігархізації для отримання висновку. Було прийнято стратегію захисту прав людини, а план дій знаходиться у розробці. Було укладено меморандум про співпрацю з представниками громадянського суспільства. Побудова міцного міжпартійного політичного консенсусу сприятиме подоланню поляризації та прискорить просування Грузії на її європейському шляху.
Західні Балкани
У зв’язку з глибокою поляризацією та політичною нестабільністю протягом звітного періоду, прогрес Чорногорії у проведенні реформ для вступу до ЄС значною мірою зупинився. ЄС вітає конституцію нового парламенту та формування уряду. Ми очікуємо, що цей уряд швидко продемонструє свою спроможність і відданість шляху Чорногорії до ЄС і здійснить реформи, пов’язані зі вступом до ЄС. Загалом прогрес у переговорах про вступ залежатиме від реформ у сфері верховенства права (тобто від виконання проміжних контрольних показників, викладених у розділах 23 та 24). Чорногорія продовжує повністю узгоджувати свою позицію зі Спільною зовнішньою та безпековою політиками (СЗБП).
Сербія продовжила втілення реформ, пов’язаних зі вступом до ЄС, у тому числі у сфері верховенства права. Сербія почала впроваджувати конституційні поправки 2022 року щодо зміцнення незалежності судової системи та ухвалила нове законодавство про ЗМІ. Реалізація останнього може значно покращити нормативно-правове середовище. Однак для повної відповідності acquis ЄС та європейським стандартам подальші зміни будуть необхідні. Передусім, Сербія має покращити узгодженість свої позиції зі СЗБП ЄС, включаючи обмежувальні заходи та заяви щодо Росії. Подальша робота та політична відданість також необхідні для реалізації реформ у сфері верховенства права. Оцінка Комісії залишається такою, що Сербія технічно виконала контрольні показники, щоб відкрити кластер 3 (конкурентоспроможність та інклюзивне зростання). Сербія повинна повністю співпрацювати та вживати всіх необхідних заходів для забезпечення відповідальності за насильницький напад на поліцію Косово 24 вересня та на KFOR 29 травня. Щодо нормалізації відносин з Косово, попри досягнення угоди в рамках Діалогу за сприяння ЄС, Сербія та Косово ще не почали виконання своїх відповідних зобов’язань, які є обов’язковими для Сторін і є ключовою частиною їх європейського шляху.
У Північній Македонії влада постійно заявляє, що вступ до ЄС залишається її стратегічною метою. Північна Македонія продовжує повністю адаптуватися до засад СЗБП ЄС. Країна також досягла певного прогресу у сфері правосуддя, свободи та безпеки, включаючи боротьбу з організованою злочинністю та управління міграцією. Як країна, яка перебуває у переговорному процесі, Північна Македонія має забезпечити впровадження пов’язаних з ЄС реформ, зокрема в судовій системі, боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, реформі державного управління, включаючи управління державними фінансами, і державних закупівлях. Північна Македонія взяла на себе зобов’язання розпочати та досягти відповідних конституційних змін у першочерговому порядку, з метою залучення громадян, які є частиною інших народів. Процес перевірки acquis ЄС просувався рівномірно, і органи влади продемонстрували високий рівень відданості. У липні Єврокомісія представила Раді ЄС звіти про скринінг «фундаментального кластеру» для Північної Македонії та сподівається на швидкі подальші дії з метою початку переговорів щодо цього кластеру до кінця року.
Албанія продовжує демонструвати свою рішучість у впровадженні реформ ЄС і досягати прогресу в реформах у частині «фундаментального кластера». Продовження повного узгодження з СЗБП ЄС також було сильним сигналом стратегічного вибору країни щодо вступу до ЄС. Потрібні подальші зусилля щодо свободи вираження поглядів, питань меншин і прав власності, а також у ключових сферах верховенства права, таких як боротьба з корупцією та організованою злочинністю. Процес перевірки acquis ЄС просувався рівномірно, і органи влади продемонстрували високий рівень відданості. У липні Єврокомісія представила Раді ЄС скринінгові звіти щодо «фундаментального кластеру» для Албанії та сподівається на швидкі подальші дії. Вона має на меті розпочати переговори про приєднання за кластером 1 (фундаментальний) до кінця року.
У Боснії і Герцеговині, надання статусу кандидата минулого року принесло вкрай необхідну позитивну динаміку. Після виборів швидко був сформований новий уряд, і він почав здійснювати реформи, зокрема, вносячи поправки, що запроваджують перевірку доброчесності в судовій системі. Проте необхідні подальші зусилля. Це включає ухвалення важливих реформ верховенства права та судової системи, а також просування у конституційній та виборчій реформах, які є першочерговими для забезпечення рівних прав для всіх громадян. Також важливо зберегти конституційний лад країни. Сепаратистські та авторитарні заходи, запроваджені в Республіці Сербській, не відповідають шляху до ЄС. Потрібні подальші зусилля, щоб Боснія і Герцеговина виконала ключові пріоритети, викладені у Рекомендації Комісії щодо її заявки на членство. Таким чином, Єврокомісія рекомендує розпочати переговори про вступ до ЄС із Боснією і Герцеговиною, як тільки буде досягнуто необхідного рівня відповідності критеріям членства.
Косово залишалося відданим своєму європейському шляху. Країна продовжує добровільно повністю приєднуватися до СЗБП ЄС, зокрема засуджуючи загарбницьку війну Росії проти України та запроваджуючи обмежувальні заходи проти Росії. За звітний період відбулися законодавчі досягнення, зокрема важлива виборча реформа. Однак потрібно ще попрацювати, в тому числі над планом дій щодо реформування юстиції. 1 січня 2024 року набуде чинності лібералізація візового режиму для Косова. Було зафіксовано декілька криз на півночі Косова, останньою з яких був насильницький напад на поліцію Косово 24 вересня 2023 року. Щодо нормалізації відносин із Сербією, відповідно до Угоди в рамках Діалогу за сприяння ЄС, як Косово, так і Сербія ще не почали виконання своїх відповідних зобов’язань, які є обов’язковими для сторін і є ключовою частиною їх європейського шляху.
Туреччина залишається ключовим партнером Європейського Союзу та країною-кандидатом, але переговори щодо вступу залишаються в глухому куті з 2018 року відповідно до рішення Європейської Ради. Країна не переломила негативну тенденцію відходу від Європейського Союзу, і проводила реформи, пов’язані зі вступом, на обмеженому рівні. Співпраця з Туреччиною у сферах спільного інтересу тривала в таких важливих напрямках, як боротьба з тероризмом, економіка, енергетика, продовольча безпека, міграція та транспорт. Туреччині необхідно вжити рішучих кроків, щоб значно покращити узгодженість зі СЗБП ЄС та активізувати співпрацю щодо запобігання та виявлення обходу обмежувальних заходів. Виконуючи завдання Європейської Ради, Високий представник та Комісія подадуть у листопаді звіт до Ради про поточний стан відносин між ЄС і Туреччиною, спираючись на інструменти та варіанти, визначені Європейською Радою, задля стратегічного та перспективного розвитку.
Наступні кроки
Тепер Раді ЄС потрібно розглянути сьогоднішні рекомендації Комісії та прийняти рішення щодо подальших кроків у процесі розширення.