Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
Підставами для зняття з обліку у контролюючих органах юридичної особи відповідно до п.п. 67.1.1 п. 67.1 ст. 67 ПКУ є:
повідомлення чи документальне підтвердження державного реєстратора чи іншого органу державної реєстрації про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, закриття відокремленого підрозділу юридичної особи.
Підпунктом 37.3.1 п. 37.3 ст. 37 ПКУ встановлено, що підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є ліквідація юридичної особи.
Слід зазначити, що порядок внесення змін до податкової звітності визначений ст. 50 ПКУ.
Так, згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Враховуючи те, що право подавати податкову звітність і, відповідно, вносити до неї зміни в порядку, визначеному ст. 50 ПКУ, надано виключно зареєстрованим платникам податку, то юридичні особи – платники податків, відносно яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення діяльності не мають права уточнювати показники у раніше поданій звітності, у тому числі шляхом подання уточнюючого розрахунку.