Якщо платник єдиного податку першої або другої групи отримав кошти за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) у період його перебування на третій групі (у т. ч. з особливостями оподаткування), то такі кошти на дату їх надходження включаються до складу доходу платника єдиного податку першої або другої групи.
Однак, якщо зазначений дохід, отримується від виду діяльності, який не дає право перебувати на першій або другій групі, то такий платник єдиного податку повинен:
перейти на сплату інших податків і зборів шляхом подання відповідної заяви у терміни, визначені ПКУ;
в Декларації додатково відобразити окремо доходи, отримані від здійснення видів діяльності, що заборонені для відповідної групи, та застосувати до них ставку єдиного податку в розмірі 15 відсотків.
Відповідно до підпункту 1 пункту 292.1 статті 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 ПКУ.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 статті 292 ПКУ).
Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (пункт 292.14 статті 292 ПКУ).
Відповідно до пункту 296.2 статті 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Пункт 291.5 статті 291 ПКУ містить перелік видів діяльності, за умови провадження яких фізичні особи-підприємці не можуть бути платниками єдиного податку.
Підпунктом 298.2.3 пунктом. 298.2 статті 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Згідно з пунктом 293.4 статті 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи (фізичні особи – підприємці) у розмірі 15 відсотків, зокрема, до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)).
Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який доповнено новим пунктом 9 прим. 1 щодо особливостей переходу суб’єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Зокрема, абзацом другим підпункту 9 прим. 1.4.2 підпункту 9 прим. 1.4 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що обмеження, встановлені пунктами 291.5 та 291.5 прим. 1 статті 291 ПКУ для платників єдиного податку, мають бути виконані до першого числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платник податку втратив право або самостійно відмовився від використання особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому Законом № 3219 не передбачено особливостей щодо визначення доходів для цілей оподаткування єдиним податком, ніж встановлені статтею 292 ПКУ, у разі їх отримання після 01.08.2023 за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеної системи з особливостями оподаткування, у т. ч. від здійснення видів діяльності, що заборонені для відповідних груп.