13 липня 2023 року Верховна Рада України підтримала законопроект «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо використання митних декларацій та електронної транзитної системи, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту, для здійснення транзиту на умовах цього Кодексу» (реєстр. № 9014-1), який, зокрема, запроваджує можливість здійснення внутрішнього транзиту товарів із використанням NCTS, за аналогією із транзитом Союзом (Union transit), передбаченим Митним кодексом ЄС.
«Відтепер переміщення товарів між митними органами та/або авторизованими об’єктами на митній території України можливо буде здійснювати із використанням NCTS та відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту, тобто, фактично, за тими ж правилами, які застосовуються в ЄС», – зазначив заступник голови Держмитслужби Владислав Суворов.
На процедуру українського внутрішнього транзиту поширюватимуться положення доповнень I, II, III та IIIa до Конвенції, що застосовуються на національному рівні як невід’ємна частина законодавства України з питань митної справи.
Водночас, будуть і певні особливості. Так, суб’єктом процедури при переміщенні товарів внутрішнім транзитом за Т1 зможе виступати виключно резидент з гарантуванням переміщення гарантією, виданою національним гарантом. Для цілей внутрішнього транзиту використовуватимуться ті ж гарантії, що і при міжнародному застосуванні NCTS.
Як і раніше, реєстрація гарантій для цілей спільного транзиту здійснюватиметься в електронному вигляді з використанням відповідного веб-сервісу згідно з наказом Держмитслужби від 13.04.2023 № 143 «Про електронну реєстрацію гарантій для цілей спільного транзиту». Стягнення митного боргу у разі виникнення гарантійного випадку при переміщенні внутрішнім транзитом товарів за Т1 митною територією України здійснюватиметься відповідно до положень Глави 46 Митного кодексу України.
«Запровадження можливості використання NCTS на національному рівні ще більше наближає нас до спільного митного простору з ЄС. Ми вбачаємо у цьому не лише подальше розширення застосування процедури спільного транзиту в Україні, а й розширення можливостей для нашого бізнесу. Так, наприклад, компанії, які отримали право користуватися загальною гарантією, зможуть тепер покривати нею не тільки вантажі, які відправляються контрагентам в інші країни-учасниці Конвенції, а й самостійно гарантувати переміщення з кордону до внутрішньої митниці або власного авторизованого об’єкта», – наголосив Сергій Демченко, директор Департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби.
«Окрім запровадження можливості застосовувати Т1 на національному рівні, є і інші важливі зміни. Мова йде про створення законодавчого підґрунтя для пріоритетного пропуску через кордон товарів, поміщених під процедуру спільного транзиту. У поєднанні із електронною чергою на кордоні це має стати стимулом для українського бізнесу відкривати декларації Т1 у внутрішніх митницях, що сприятиме розвантаженню пунктів пропуску. Інформація щодо наявності оформленої Т1 враховуватиметься при постановці вантажівки в електронну чергу», – акцентує увагу Аліна Брендак, національний координатор з питань спільного транзиту, заступник директора департаменту – начальник відділу розвитку міжнародної транзитної системи Департаменту запровадження міжнародної транзитної системи Держмитслужби.
«Вантажі, оформлені відповідно до Конвенції про процедуру спільного транзиту, потраплятимуть на кордон уже після перевірки, здійсненої заздалегідь, всередині країни, матимуть пломби міжнародного зразка і, таким чином, для країн ЄС, куди прямує такий товар з України, це означатиме нижчий ступінь ризику. Наслідок – митниці потрібно буде менше часу на пропуск таких товарів. Таким чином, використання процедури спільного транзиту буде економити час тим, хто користуватиметься NCTS. І чим більше в Україні буде таких компаній, тим меншими будуть черги на кордонах», – зазначає міжнародний експерт з питань митниці Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM) Вітяніс Алішаускас.
За його словами, європейські експерти позитивно оцінюють ухвалення цього закону як «важливого і необхідного кроку України до європейського Митного союзу».
Законопроектом № 9014-1 також передбачено:
• приведення у відповідність до митного законодавства ЄС та положень Конвенції про процедуру спільного транзиту вимог щодо пломбування всіх транзитних переміщень або, у випадку неможливості пломбування, забезпечення ідентифікації відповідних товарів;
• оформлення однієї транзитної декларації на товари, які переміщуються або будуть переміщуватися в одному транспортному засобі (контейнері чи пакованні) від одного митного органу відправлення до одного митного органу призначення;
• запровадження додаткових транзитних спрощень – статус авторизованого вантажовідправника МДП та статус авторизованого вантажоодержувача МДП.
Проект Закону розроблено на виконання Україною взятих на себе євроінтеграційних зобов’язань у митній сфері та є результатом ефективної взаємодії депутатів профільного Комітету ВРУ, фахівців Мінфіну і Держмитслужби за сприяння Програми EU4PFM та Офісу підтримки реформ при Мінфіні.
Прийняття законопроекту № 9014-1 є логічним продовженням виконання Україною взятих на себе євроінтеграційних зобов’язань щодо повного переходу від застосування двох систем контролю за транзитними переміщеннями до використання NCTS як єдиної транзитної системи. Держмитслужба сподівається, що з урахуванням нововведень український бізнес прискорить перехід на нові правила транзитних переміщень вантажів, що дозволить уже за рік припинити адміністрування двох транзитних систем.