Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Абзацом першим підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 ПКУ визначено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 пункту 138.3 статті 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності викладені у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92.
Зокрема, п. 29 НП(С)БО 7 встановлено, що нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.
Пунктом 41 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561, визначено, що об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.
Згідно зі статтею 138 ПКУ при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток фінансовий результат до оподаткування коригується на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.
Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац четвертий пункту 138.1 статті 138 ПКУ).
При цьому, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень статті 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (абзац третій пункту 138.2 статті 138 ПКУ).
Таким чином, операція з внесення до статутного фонду іншої юридичної особи основних засобів та нематеріальних активів або повернення внеску засновнику у вигляді основних засобів розглядається як вибуття основного засобу і нематеріального активу, тому у податковому обліку проводяться коригування фінансового результату до оподаткування передбачені підпунктом 138.1, 138.2 статті 138 ПКУ для ліквідації або продажу основних засобів або нематеріальних активів.